Значення
-
(заст., рел.) У християнській традиції — ідоли, божки, язичницькі божества або зображення богів, яким поклонялися; часто вживається у множині для позначення фігурок, статуеток або тотемів.
-
(перен., заст.) Об’єкт сліпого поклоніння, обожнювання; те, що сприймається як кумир, часто з негативним відтінком (наприклад, багатство, влада).
-
(іст.) Назва давньослов’янського племені, що мешкало на території сучасної України (згадується в працях візантійського імператора Костянтина Багрянородного).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мана, р. мани, д. мані, з. ману, о. маною, м. мані, к. мано