1. (заст., рел.) У християнській традиції — ідоли, божки, язичницькі божества або зображення богів, яким поклонялися; часто вживається у множині для позначення фігурок, статуеток або тотемів.
2. (перен., заст.) Об’єкт сліпого поклоніння, обожнювання; те, що сприймається як кумир, часто з негативним відтінком (наприклад, багатство, влада).
3. (іст.) Назва давньослов’янського племені, що мешкало на території сучасної України (згадується в працях візантійського імператора Костянтина Багрянородного).