Значення
-
Приваблювати, спокушати когось, викликаючи бажання наблизитися, отримати щось або дізнатися про щось, часто обіцянками чогось приємного або цікавого.
-
Заманювати кудись, вабити, привертати увагу та тягнути до себе (первісне значення, часто стосовно птахів або звірів).
-
Обдурювати, вводити в оману хибними надіями або обіцянками; зваблювати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я маню, ти маниш, він манить, ми манимо, ви маните, вони манять
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘манити’ походить від праслов’янського кореня *maniti, що означало ‘обманювати, вводити в оману’. Цей корінь пов’язаний з ідеєю приваблення, спокуси, коли щось або хтось привертає увагу, ніби обіцяючи щось приємне, але часто оманливе. У сучасній українській мові ‘манити’ означає ‘приваблювати, вабити, кликати до себе’, зберігаючи відтінок спокуси та ілюзії.