Значення
-
(заст., юр.) У римському праві: переходити у власність іншої особи за допомогою формального акту манципації (урочистої передачі майна перед свідками).
-
(перен., рідк.) Підкорятися чи підпорядковуватися комусь або чомусь повністю, ніби стаючи чиєюсь власністю; опинятися під повним контролем.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я мансипуюся, ти мансипуєшся, він мансипується, ми мансипуємося, ви мансипуєтеся, вони мансипуються