1. Жінка, що працює на манірні (спеціалізованій фабриці з виробництва вовняних тканин — манір).
2. Заст. Жінка, що відрізняється манірністю, витонченістю у поведінці, одязі; кокетка.
манірниця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |