манірний

[mɑnirnɪj] Прикметник

Буква:М

Значення

  1. Який намагається виглядати витончено, але через надмірність або штучність справляє враження нещирості, позерства; що відрізняється манірністю.

  2. Характерний для певної манери поведінки чи творчості; що має чітко виражені, часто навмисно підкреслені художні чи поведінкові особливості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. манірний, р. манірного, д. манірному, з. манірного, о. манірним, м. манірнім

Більше записів