1. (розм.) Дуже маленький, крихітний; зменшувально-пестливий ступінь до прикметника “малий”.
2. (перен., розм.) Про щось незначне, неважливе за розміром, кількістю або значенням.
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Дуже маленький, крихітний; зменшувально-пестливий ступінь до прикметника “малий”.
2. (перен., розм.) Про щось незначне, неважливе за розміром, кількістю або значенням.
Приклад 1:
Павлусеві вже не до меду; заснув манесенький — ніяк його і не розбуркаєш. Так через той-то мед занедужала небога та й вмерла.
— Невідомий автор, “188 Skarb Olieksa Pietrovich Storozhienko”