мандрівничий

Значення

1. Прикметник, утворений від власної назви апостола Юди Фаддея (також відомого як Леввей або Фаддей), який у християнській традиції називається Мандрівничим; позначає належність, стосунок до цього апостола або названий на його честь (наприклад, послання мандрівничого у Новому Заповіті).

2. У переносному сенсі — прикметник, що характеризує те, що пов’язано з мандрівництвом, подорожами, кочівництвом; властивий мандрівнику, характерний для людини, яка постійно мандрує.

Правопис та відмінювання