мандрівниця

Жінка або дівчина, яка здійснює мандрівку, подорожує на великі відстані, відвідуючи різні місця.

Переносно: жінка, яка постійно змінює місце проживання, роботи або сферу занять; жінка, що не має постійного притулку або прагне до змін.

Назва метелика з родини сонцевиків (Aglais urticae), поширеного в Україні; крапивниця.

Приклади вживання

Приклад 1:
Не знаючи, якого духу ця мандрівниця, поспішаєш гостинно прийняти. Глянь на її вигляд і на одяг її й прокинься!
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |