мандрівник

[mɑndriʋnɪk] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Той, хто мандрує, подорожує далекими краями, відвідує різні місця; мандрівець, подорожній.

  2. Перен. Той, хто постійно змінює місце перебування, проживання або праці; неосіла людина.

  3. Заст. Ченець, який не має постійного монастиря і переходить з одного в інший; паломник, прочанин.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мандрівник, р. мандрівника, д. мандрівникові, з. мандрівника, о. мандрівником, м. мандрівникові, к. мандрівнику

Синоніми & Антоніми

Більше записів