1. Сакральна схематична композиція, круглий символічний малюнок або архітектурна споруда в індуїзмі та буддизмі, що зображає модель Всесвіту, космічні сфери, місцеперебування божеств і використовується для медитації та ритуальних практик.
2. У сучасному, переважно західному, вжитку — будь-яка кругова композиція, візерунок або малюнок (часто з геометричними елементами або орнаментом), що використовується як засіб для розслаблення, концентрації уваги, терапевтичної творчості та самопізнання.
3. У психології (за Карлом Густавом Юнгом) — архетипічний символ цілісності «Я», внутрішньої гармонії та порядку, що може спонтанно виникати у снах, фантазіях або творчості як прояв процесу індивідуації.