мандала

[mɑndɑlɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Сакральна схематична композиція, круглий символічний малюнок або архітектурна споруда в індуїзмі та буддизмі, що зображає модель Всесвіту, космічні сфери, місцеперебування божеств і використовується для медитації та ритуальних практик.

  2. У сучасному, переважно західному, вжитку — будь-яка кругова композиція, візерунок або малюнок (часто з геометричними елементами або орнаментом), що використовується як засіб для розслаблення, концентрації уваги, терапевтичної творчості та самопізнання.

  3. У психології (за Карлом Густавом Юнгом) — архетипічний символ цілісності «Я», внутрішньої гармонії та порядку, що може спонтанно виникати у снах, фантазіях або творчості як прояв процесу індивідуації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мандала, р. мандали, д. мандалі, з. мандалу, о. мандалою, м. мандалі, к. мандало

Більше записів