Словник Української Мови
Буква
Конкретна ділянка земної поверхні, територія, приміщення або об’єкт, де певна особа, група осіб, організація тощо фактично знаходиться або має постійну дислокацію.
У юридичній та офіційній термінології — адреса, локація, де особа проживає, тимчасово перебуває або зареєстрована, що має правове значення для встановлення підсудності, повідомлення, доставки кореспонденції тощо.
Приклад 1:
До тексту додана примітка автора до слів: стан — військовий табір, місцеперебування, берег;· яскиня — місце підземне і темне і тісне. Крім того, в листі пісня супроводжується таким авторським коментарем: «Ця пісня — не великий камінь, а дуже маленький камінець, проте небезкорисний для виховання благочестя.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Інформація про всі атрибути файлів та підкаталогів використовується ОС для визначання повного місцеперебування файла, яке записується у вигляді послідовності імен каталогів, розпочинаючи з кореневого, наприклад: C:Program FilesMicrosoft OfficeClipartA16.gif. Ката- логи, які входять до кореневого каталога, називаються підкаталогами 1-го рівня.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”