1. (історичний термін) У Київській Русі та Великому князівстві Литовському — особа, яка добровільно відмовлялася від свого майна та свободи, переходячи у залежність (найчастіше до монастиря) у похилому віці або з інших причин, щоб отримати утримання та догляд до кінця життя.
2. (переносне значення, застаріле) Той, хто легко піддається чужому впливу, схиляється на чийсь бік; прихильник, послідовник.