Значення
-
Іудеохристия́ни, -ян, мн. (одн. іудеохристия́нин, -а, ч.; іудеохристия́нка, -и, ж.). 1. Перші послідовники християнства з-поміж юдеїв, які, прийнявши віру в Ісуса Христа, продовжували дотримуватися приписів Мойсеєвого закону (обрізання, суботній спокій, харчові заборони тощо). 2. Іст. Представники ранньохристиянської течії (I–II ст. н. е.), що поєднувала християнське віровчення з юдейськими релігійними традиціями та обрядами; назва цієї групи вживається також для позначення юдео-християнства як історичного феномену.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. іудеохристияни, р. іудеохристиян, д. іудеохристиянам, з. іудеохристиян, о. іудеохристиянами, м. іудеохристиянах, к. іудеохристияни