Словник Української Мови
Буква
1. Теплий зимовий головний убір з довгими навушниками та хвостом, що зазвичай виготовляється з овчини або іншого хутра.
2. Розм. Про повільного, незграбного, незворушного або мляву людину.
3. Заст. Просторічне верхнє одягнення, довгий широкий халат або каптан.
Приклад 1:
Прибіг Меркурій, засапавшись, В три ряди піт з його котив; Ввесь ременцями обв’язавшись, На голову бриль наложив; На грудях з бляхою ладунка, А ззаду з сухарями сумка, В руках нагайський малахай. В такім наряді влізши в хату, Сказав: “Готов уже я, тату, Куди ти хочеш, посилай”.
— Самчук Улас, “Марія”