1. Методологічна стратегія або принцип дослідження, управління чи аналізу, що передбачає розгляд об’єкта, системи чи процесу в цілому, з акцентом на його масштабні структури, загальні закономірності та взаємозв’язки з широким контекстом, без деталізації окремих елементів.
2. У системному аналізі та менеджменті — спосіб вирішення проблем або планування, орієнтований на загальні, фундаментальні цілі, довгострокові тенденції та стратегічні аспекти, на противагу детальному оперуванню конкретними компонентами (мікропідхід).