магнітотелуричний

1. (у геофізиці) Пов’язаний з вивченням структури земної кори та верхньої мантії шляхом аналізу природних змін магнітного та електричного полів Землі.

2. (про метод, спостереження, розвідку) Який ґрунтується на реєстрації та інтерпретації магнітотелуричних полів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |