магнітотелуричний

[mɑɦnitotɛlurɪt͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:М

Значення

  1. (у геофізиці) Пов’язаний з вивченням структури земної кори та верхньої мантії шляхом аналізу природних змін магнітного та електричного полів Землі.

  2. (про метод, спостереження, розвідку) Який ґрунтується на реєстрації та інтерпретації магнітотелуричних полів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. магнітотелуричний, р. магнітотелуричного, д. магнітотелуричному, з. магнітотелуричного, о. магнітотелуричним, м. магнітотелуричнім

Більше записів