Властивість художнього твору (літературного, кінематографічного, драматичного), яка полягає у відсутності чи мінімізації розвиненого, динамічного сюжету, традиційної причинно-наслідкової логіки подій та чітко вираженого конфлікту; акцент у такому творі часто переноситься на стан, атмосферу, психологічні характеристики, філософські роздуми або формальні експерименти.
У ширшому значенні — абстрактна якість, що характеризує будь-який текст, розповідь чи подію, позбавлені чіткої сюжетної лінії, послідовного розгортання дії та кульмінації.