Значення
-
Електроакустичний пристрій для запису та відтворення звуку на магнітну стрічку.
-
Розмовна назва для будь-якого пристрою, призначеного для запису та відтворення звуку, незалежно від типу носія (наприклад, касетний магнітофон, цифровий диктофон).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. магнітофон, р. магнітофона, д. магнітофонові, з. магнітофон, о. магнітофоном, м. магнітофоні, к. магнітофоне
Походження слова (Етимологія)
Слово «магнітофон» походить із західноєвропейських мов. Воно утворене з грецьких основ: «магніт» (грец. μάγνης) і «звук, голос» (грец. φωνή). Спочатку в німецькій мові з’явилося слово Magnetophon, яке потім перейшло у французьку (magnétophone) та англійську (magnetophone), а звідти — в українську та інші слов’янські мови. Це слово означає пристрій для запису та відтворення звуку на магнітній стрічці.