Древослів

Словник Української Мови

магнетизований

[mɑɦnɛtɪzoʋɑnɪj] Прикметник

Буква:М

Значення

(фіз.) Про тіло, що набуло магнітних властивостей, тобто стало магнітом або намагніченим.
(перен.) Про людину, що перебуває під сильним психологічним впливом, зачарована ким-чимсь, охоплена нездійсненним прагненням.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. магнетизований, р. магнетизованого, д. магнетизованому, з. магнетизованого, о. магнетизованим, м. магнетизованім

Більше записів