магнетизм

1. Фізична властивість матерії, що проявляється у виникненні магнітного поля та взаємодії між електричними струмами, зарядженими частинками та магнітними моментами частинок.

2. Розділ фізики, що вивчає властивості та явища, пов’язані з магнітним полем і його взаємодією з речовиною.

3. Перен. Невидима сила притягання, привабливість; здатність привертати до себе, зачаровувати, підкоряти впливу.

Приклади вживання

Приклад 1:
Електрика і магнетизм. – К.: Вища школа, 1974.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |