Значення
- (Психологія) –
Відчувати глибоку прихильність, ніжне почуття до когось, бути закоханим.
- (Психологія) –
Відчувати сильну прив’язаність, щиру симпатію до кого-небудь (наприклад, до друзів, рідних).
- (Психологія) –
Мати схильність, потяг до чого-небудь, знаходити насолоду в чомусь (наприклад, любити мистецтво, подорожі).
- (Лінгвістика) –
Полюбляти щось, віддавати перевагу чомусь, мати звичку (наприклад, любити поспати вранці).
- (Ботаніка) –
(У сталіших словосполученнях) Потребувати, вимагати певних умов для свого існування (наприклад, ця рослина любить вологу).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я люблю, ти любиш, він любить, ми любимо, ви любите, вони люблять
Приклади з художньої літератури
-
— Володимир Сосюра
-
Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любитинародів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..— Володимир Сосюра -
Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любитинародів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..— Володимир Сосюра -
Вас так ніхто не любить. Я один.
Я вас люблю, як проклятий. До смерті.
Земля на небі, вечір, щастя, дим,
Роки і рік, сніги, водою стерті,
Вони мені одне лиш: ви і ви…
Димлять століття, води і народи…
Моя ви пам’ять степу-ковили,
Зорі червоний голос і свободи.
Дивіться, гляньте: мій — то голос ваш:
Як світиться він тепло на світанні…
Я вас люблю, як сіль свою Сиваш,
Як ліс у грудні свій листок останній.
1976— Микола Вінграновський -
— Василь Симоненко
-
— Василь Симоненко
-
Вас так ніхто не любить. Я один.
Я вас люблю, як проклятий. До смерті.
Земля на небі, вечір, щастя, дим,
Роки і рік, сніги, водою стерті,— Микола Вінграновський -
— Ліна Костенко