лицемірство

1. Поведінка, дії або висловлювання, що характеризуються приховуванням справжніх намірів, почуттів або переконань та демонструванням натомість фальшивих, з метою створення вигідного враження про себе; нещирість, дволикість.

2. Риса характеру, моральна якість людини, яка схильна до такої поведінки; лицемірність як властивість.

Приклади:

Приклад 1:
В діалозі Сковорода різко критикує лицемірство та вдавану доброчинність тогочасного духівництва, зло висміює славолюбство та шанолюбство служителів церкви. За біблійними легендами, архангел Михаїл — вождь (архістра-тиг) ангелів, а Сатана — вождь диявольських сил.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”