Древослів

Словник Української Мови

линок

[lɪnok] Іменник

Буква:Л

Значення

(Географія) –
Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
(Ботаніка) –
(діал.) Тонкий, гнучкий прут, лоза, особливо вербова; часто використовується для плетіння або як різка.
(Ботаніка) –
(діал.) Місце, де росте лоза; верболіз, лозняк.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. линок, р. линка, д. линкові, з. линка, о. линком, м. линкові, к. линку

Походження слова (Етимологія)

Слово «линок» походить з польської мови. Польське łękowaty, що означає «вигнутий, не прогнутий», є похідним від łęk — «лука сідла; кульбака; (мн.) сідловини». Це слово споріднене з українським «лук» (див. відповідну статтю).

Споріднені слова:, ,

Більше записів