1. (розм.) Хворіти, відчувати нездужання, особливо з гарячкою або пропасницею; трястися від пропасниці.
2. (перен.) Перебувати в стані сильного хвилювання, тривоги, душевних мук; метушитися, бентежитися.
3. (перен., рідк.) Бути неспокійним, рухатися, здійснювати різкі, невпорядковані рухи (про стихію, явища природи тощо).