1. (істор.) Особа, яка за давньослов’янським звичаєм добровільно або за призначенням брала на себе обов’язок помститися за вбитого родича, здійснивши кровну помсту.
2. (перен., рідко) Той, хто мститься комусь, носій особистої помсти.
личник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |