Значення
- (Релігія) –
У міфології та фольклорі — зла душа померлого, що виходить з могили в образі жахи, примари або покійника для шкоди живим; також — злий дух, нечиста сила.
- (Література) –
Переносно — про злу, підступну, розбещену жінку (образно, зневажливо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лярва, р. лярви, д. лярві, з. лярву, о. лярвою, м. лярві, к. лярво
Походження слова (Етимологія)
Слово «лярва» походить з латинської мови, де larva означало «злий дух, привид, маска». Спочатку воно позначало маску, яку використовували в театрі або під час обрядів, а також привид чи скелет. Згодом, у XVIII столітті, шведський вчений Карл Лінней запровадив це слово в наукову термінологію для позначення личинки комахи, оскільки личинка нібито маскує справжній вигляд дорослої особини. В українську мову слово потрапило, ймовірно, через польське посередництво. Також у деяких слов’янських мовах, зокрема в українській, це слово набуло переносного значення — «розпусна жінка» або «негідна особа».