Приклад 1:
— Ну, от, значиться, працював ціле літо коло того дурника — П’єра, а заробив стільки, що злодіїв нема чого лякатися… А втім, знов начхать мені на все! Tout cela c’est une нісенітниця[2]!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Адже я візьму — замкну свої обидві двері: і оті, що йдуть сюди з сіней, і ті, що йдуть сюди із професорового покою, — і нема тобі чого лякатися!.. Одно — що він раз у раз увіходить до себе не через мою хату, а через хату братів.
— Тютюнник Григорій, “Вир”