лупцювання

[lupt͡sjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова “лупцювати”; сильне биття, побиття когось, завдання ударів.

  2. (Лінгвістика) –

    Розм. Сувора критика, осудження когось або чогось; рознесення, розтріскування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лупцювання, р. лупцювання, д. лупцюванню, з. лупцювання, о. лупцюванням, м. лупцюванні, к. лупцювання

Більше записів