лупцювати

[lupt͡sjuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Сильно бити, шмагати когось, завдаючи ударів (часто батогом, палицею або подібним предметом).

  2. (Лінгвістика) –

    Розмовне. Різко критикувати, осуджувати когось або щось, висловлювати різке невдоволення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я лупцюю, ти лупцюєш, він лупцює, ми лупцюємо, ви лупцюєте, вони лупцюють

Більше записів