1. (про людину) Такий, що зазнав лупцювання, биття; побитий, зі слідами ударів.
2. (перен., розм.) Сильно пошкоджений, зламаний, понівечений (зазвичай про предмети).
лупцьований
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови