Значення
- (Медицина) –
Видавати глухі, короткі, повторювані звуки, нагадуючи удари, часто про серцебиття або стукіт.
- (Лінгвістика) –
Розмовне. Говорити швидко, багато і часто без змісту, базікати.
- (Лінгвістика) –
Розмовне. Сильно бити, лупцювати когось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я лупотію, ти лупотієш, він лупотіє, ми лупотіємо, ви лупотієте, вони лупотіють