Значення
- (Лінгвістика) –
Розмовне. Швидко, метушливо бігати, рухатися, часто без видимої мети; метушитися, кишіти.
- (Лінгвістика) –
Розмовне. Активно, з енергією займатися чимось, працювати; клопотатися, возитися.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я лупотіюся, ти лупотієшся, він лупотіється, ми лупотіємося, ви лупотієтеся, вони лупотіються