лупотіння

[lupotinnjɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Фізика) –

    Дія за значенням дієслова “лупотати” — швидке, голосне й безладне биття, стукіт, гуркіт, що супроводжується лускотом, тріском або грюкотом.

  2. (Лінгвістика) –

    Голосний, безладний і тривалий шум, гамір, галас, що виникає від таких ударів або від голосних криків, сварки тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лупотіння, р. лупотіння, д. лупотінню, з. лупотіння, о. лупотінням, м. лупотінні, к. лупотіння

Більше записів