луплений
[luplɛnɪj] Прикметник
Буква:Л
Значення
- (Лінгвістика) –
(про очі) Витрішкуватий, вирячений, широко відкритий (від подиву, страху тощо).
- (Техніка) –
(про предмети) Такий, що має опуклість, випуклість; опуклий, випуклий.
- (Лінгвістика) –
(розм., про людину) З великими, витрішкуватими очима.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. луплений, р. лупленого, д. лупленому, з. лупленого, о. лупленим, м. лупленім