луплення

[luplɛnnjɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Побут) –

    Дія за значенням дієслова “лупити” — інтенсивне биття, ударення по чомусь або комусь, часто зі звуковим ефектом.

  2. (Фізика) –

    (розм.) Гучний, повторюваний звук, що виникає від ударів, стрільби, тріску тощо (наприклад, луплення зброї, луплення граду по даху).

  3. (Медицина) –

    (перен., розм.) Сильне, інтенсивне відчуття (наприклад, луплення у вухах, луплення серця від хвилювання).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. луплення, р. луплення, д. лупленню, з. луплення, о. лупленням, м. лупленні, к. луплення

Більше записів