Значення
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лупка, р. лупки, д. лупці, з. лупку, о. лупкою, м. лупці, к. лупко
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘лупка’ походить від дієслова ‘лупити’, яке в праслов’янській мові означало ‘знімати шкірку, лущити, грабувати’. Спочатку, ймовірно, так називали стару зношену шапку через її форму, що нагадує відгорнутий верх (пор. ‘залупити’ — загнути вгору). Пізніше значення змінилося під впливом ‘лупити’ в сенсі ‘облуплювати’, і слово стало асоціюватися з чимось старим і зношеним.