1. (про очі) Витрішкуватий, вирячений, широко відкритий (від подиву, страху тощо).
2. (про предмети) Такий, що має опуклість, випуклість; опуклий, випуклий.
3. (розм., про людину) З великими, витрішкуватими очима.
Словник Української
Буква
1. (про очі) Витрішкуватий, вирячений, широко відкритий (від подиву, страху тощо).
2. (про предмети) Такий, що має опуклість, випуклість; опуклий, випуклий.
3. (розм., про людину) З великими, витрішкуватими очима.