Значення
- (Ботаніка) –
Зменшувально-пестлива форма від слова “луб” — тонка гнучка кора деяких дерев (переважно липи), яку знімають цілим шаром.
- (Мистецтво) –
Рідкісний варіант назви для лубочної картини — народного малюнка або гравюри, часто з пояснювальним текстом, що виконувався на тонкій дошці з липового луба.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лубок, р. лубка, д. лубкові, з. лубок, о. лубком, м. лубкові, к. лубку
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘лубка’ в українській мові позначає ритуальну гру або обряд, що виконується біля покійника напередодні похорону. Це прощання з померлим, яке супроводжується розмовами, розвагами та биттям чимось, що могло бути виготовлене з лубу (внутрішньої частини кори дерева). Етимологічно слово пов’язане зі словом ‘луб’ (внутрішня частина кори) та ‘лубок’ (виріб з неї), оскільки одним з елементів обряду було биття предметом, зробленим з лубу. Це слово також має паралелі в російській мові, де ‘лубок’ означає ‘великодня гра’.