Значення
- (Ботаніка) –
Гнучка палиця, тонкий довгий пагін деяких дерев’янистих рослин (верби, винограду, ліщини тощо), що використовується для плетіння, підв’язування або як засіб для тілесного покарання.
- (Ботаніка) –
Окремі пагони або вся рослина винограду культурного (Vitis vinifera).
- (Ботаніка) –
Рослина з роду верба (Salix), особливо верба прутовидна, пагони якої використовуються для плетіння.
- (Література) –
У значенні символу або образу — покарання, кара, тяжке випробування (переважно у виразі “пройти крізь огонь і воду й мідні труби” або “хлист лози”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лоза, р. лози, д. лозі, з. лозу, о. лозою, м. лозі, к. лозо
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘лоза’ походить від праслов’янського *loza, що означало ‘гнучка гілка; виноградна лоза; кущова верба’. Це слово споріднене з литовським ‘lazda’ (палиця, ліщина), латиським ‘lazda’, прусським ‘laxde’, албанським ‘laithi’ та вірменським ‘last’ (пліт, човен). Також існує припущення про зв’язок з дієсловом ‘лізти’ (витися), оскільки лоза часто в’ється. В українській мові ‘лоза’ позначає гнучку гілку або кущові породи верби, а також виноградну лозу.