гілка

[ɦilkɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Бічний відросток стовбура або стебла рослини, що несе листя, квіти або плоди.

  2. Окрема галузь, розділ, напрямок у складній системі знань, діяльності, споріднених наук тощо (наприклад, гілка промисловості, гілка влади).

  3. Похідна, друга лінія роду, що відокремилася від основного стовбура; покоління в родоводі.

  4. Локальна частина, відділення якоїсь організації, установи, підприємства, що знаходиться окремо від центра (наприклад, гілка банку, гілка бібліотеки).

  5. Окремий напрямок, відгалуження у транспортній або іншій мережі (наприклад, залізнична гілка, гілка трубопроводу).

  6. У математиці, інформатиці — окремий розділ, елемент ієрархічної структури або алгоритму (наприклад, гілка дерева каталогів, гілка програми).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гілка, р. гілки, д. гілці, з. гілку, о. гілкою, м. гілці, к. гілко

Більше записів