лопушшя

Приклад 1:
Невольнича муза ~156 вигибає лан припливу потопом замуляне місто безмежне поле смутку крихітний золотий серп 12 дванадцять поржавлених серпів десь у закамарку неба а що скошено трохи прив’ялої трави снігу довгі лілеї тонкі голоси солов’їв тендітні билинки зір і біле лопушшя простирал і зойк високий зачаття а ще любове нетверду мою голову Дванадцята сумна книжка 157~ʲÒÈ.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”