Значення
- (Математика) –
Математична функція, обернена до показникової, що визначає показник степеня, до якого потрібно піднести задану основу, щоб отримати задане число; саме значення цього показника.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. логарифм, р. логарифма, д. логарифмові, з. логарифм, о. логарифмом, м. логарифмі, к. логарифме
Походження слова (Етимологія)
Слово «логарифм» походить від латинського logarithmus, яке утворив шотландський математик Джон Непер на початку XVII століття з грецьких слів λόγος (слово, розум, відношення) і ἀριθμός (число). Спочатку воно означало «пропорційне число». В українській мові, як і в багатьох інших, цей термін є інтернаціональним і використовується в математиці для позначення показника степеня, до якого треба піднести основу, щоб отримати задане число.