степінь

Значення

1. Математична величина, що показує, скільки разів число (основа) множиться саме на себе, позначається верхнім індексом (показником степеня).

2. Міра інтенсивності, сили, розвитку або прояву якоїсь ознаки, властивості, явища.

3. Назва наукового звання, що присуджується в системі освіти та науки (наприклад, науковий ступінь кандидата чи доктора наук).

4. У лінгвістиці — граматична категорія якості прикметників та прислівників, що виражає відносну інтенсивність ознаки (позитивний, вищий, найвищий ступінь).

5. У географії — одиниця виміру кутів, дуг, координат, а також температури.

6. Ступінь, щабель, рівень у ієрархії, системі, класифікації.

7. Застаріла назва ступеня, сходинки.

Правопис та відмінювання

Походження слова (Етимологія)