Значення
- (Зоологія) –
Рід риб родини кефалевих (Mugil cephalus), що мешкає в прибережних водах Чорного та Азовського морів, має видовжене тіло сріблясто-сірого кольору з темними поздовжніми смугами та ціниться як промисловий об’єкт.
- (Лінгвістика) –
Розм. про людину з незвичайно великим або високим чолом.
- (Лінгвістика) –
Розм., зневажл. або жарт. про повільного, незграбного, не кмітливого чоловіка; телепень, тюхтій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лобань, р. лобаня, д. лобаневі, з. лобаня, о. лобанем, м. лобаневі, к. лобаню
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘лобань’ походить від ‘лоб’, оскільки ця риба має характерну форму голови. Воно є похідним утворенням, що вказує на особливість будови тіла. Це назва кефалі звичайної (Mugil cephalus), яку також називають ‘лобан’, ‘лобас’ або ‘лобач’. Споріднені слова в інших слов’янських мовах, як-от російське ‘лобан’ чи білоруське ‘лабан’, підтверджують спільне походження.