голова

Значення

1. Верхня частина тіла людини або передня частина тіла тварини, де містяться головний мозок, органи зору, слуху, нюху та рот.

2. Розумові здібності, інтелект, свідомість як властивість людини (наприклад: працювати головою, мати світу голову).

3. Керівник, начальник, особа, яка очолює, керує колективом, установою, організацією (наприклад: голова правління, голова села).

4. Передня, найважливіша або виступаюча частина чогось (наприклад: голова поїзда, гірської гряди, ріллі).

5. Одиниця лічби для худоби, особливо великої рогатої (наприклад: сто голів великої рогатої худоби).

6. Основна, найбільш масивна частина деяких предметів (наприклад: голова цибулі, часнику, цвяха, сірника).

7. У складних термінах — головний, провідний елемент чи найвища посада (наприклад: головнокомандувач, хоча пишеться разом).

Правопис та відмінювання

Приклади з художньої літератури

• — Здох би ти йому! Де ти на мою голову взявся? Оленка, що тут була, приснула:
  — Володимир Сосюра
• — Гостинці? — хитнув я головою на пакунок.
  — Василь Симоненко
• Парубок хитав головою, цілком мене розуміючи.
  — Василь Симоненко
• Розірібас мене тато. Піднімаюголову: тато і небо над татом.
  — Микола Вінграновський