Значення
- (Юриспруденція) –
Офіційний дозвіл, виданий уповноваженим державним органом, на право здійснення певного виду діяльності (наприклад, банківської, торговельної, виробничої), зайняття певною професією або на право володіння, використання чи розповсюдження чогось.
- (Юриспруденція) –
Документ, що посвідчує наявність такого дозволу.
- (Юриспруденція) –
У міжнародному праві — дозвіл, що надається однією державою іншій на певні дії (наприклад, на експорт чи імпорт товарів, проліт літаків).
- (Юриспруденція) –
У авторському та патентному праві — договір, за яким власник виключних прав на результат інтелектуальної діяльності (автор, винахідник, патентотримувач) надає іншій особі дозвіл на його використання за певних умов.
- (Інформаційні технології) –
У комп’ютерній сфері — угода (часто у формі ліцензійної угоди EULA), що визначає умови використання програмного забезпечення або цифрового контенту, зазвичай надаючи користувачеві обмежене право на їхнє застосування.
Правопис та відмінювання
н. ліцензія, р. ліцензії, д. ліцензії, з. ліцензію, о. ліцензією, м. ліцензії, к. ліцензіє