Значення
- (Юриспруденція) –
Офіційний дозвіл, виданий уповноваженим державним органом, на право здійснення певного виду діяльності (наприклад, банківської, торговельної, виробничої), зайняття певною професією або проведення конкретних операцій.
- (Юриспруденція) –
Документ, що посвідчує наявність такого дозволу.
- (Юриспруденція) –
У міжнародному праві — офіційне дозвіл, що надається однією державою іншій на виконання певних дій (наприклад, на проліт літаків, захід суден у порт).
- (Юриспруденція) –
У авторському та патентному праві — договір (угода) про надання прав на комерційне використання винаходу, технології, твору мистецтва, товарного знака тощо на визначених умовах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ліценція, р. ліценції, д. ліценції, з. ліценцію, о. ліценцією, м. ліценції, к. ліценціє