ліценція

[lit͡sɛnt͡sijɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Офіційний дозвіл, виданий уповноваженим державним органом, на право здійснення певного виду діяльності (наприклад, банківської, торговельної, виробничої), зайняття певною професією або проведення конкретних операцій.

  2. (Юриспруденція) –

    Документ, що посвідчує наявність такого дозволу.

  3. (Юриспруденція) –

    У міжнародному праві — офіційне дозвіл, що надається однією державою іншій на виконання певних дій (наприклад, на проліт літаків, захід суден у порт).

  4. (Юриспруденція) –

    У авторському та патентному праві — договір (угода) про надання прав на комерційне використання винаходу, технології, твору мистецтва, товарного знака тощо на визначених умовах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ліценція, р. ліценції, д. ліценції, з. ліценцію, о. ліценцією, м. ліценції, к. ліценціє

Більше записів