Значення
- (Юриспруденція) –
Особа, яка проводить публічні торги (аукціон, ліцитацію), оголошує ціни та завершує угоду.
- (Історія) –
У давньоримському праві: уповноважений збирач громадських податків, митник; орендар державного майна.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ліцитатор, р. ліцитатора, д. ліцитаторові, з. ліцитатора, о. ліцитатором, м. ліцитаторі, к. ліцитаторе