Значення
- (Юриспруденція) –
Особа або організація, якій на підставі ліцензії надано право на здійснення певного виду діяльності, використання майнових прав, технології тощо.
- (Освіта) –
У системі вищої освіти деяких країн — перший (нижчий) науковий ступінь або особа, яка його отримала (відповідає ступеню бакалавра або магістра в Україні).
- (Релігія) –
У католицькій церкві — особа, яка отримала ліценцію (дозвіл) на викладання богослов’я у вищому навчальному закладі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ліценціат, р. ліценціата, д. ліценціатові, з. ліценціата, о. ліценціатом, м. ліценціаті, к. ліценціате