Словник Української Мови
Буква
1. Стосовний до літописів, властивий літописам; такий, що міститься в літописах.
2. Зафіксований, описаний у літописах; такий, що існував у часи, про які розповідають літописи.
3. Перен. Дуже давній, що нагадує старовину, описану в літописах; легендарний, давньоруський.
Приклад 1:
(На лівім боці нижнього Дніпра могли сидіти уличі; але літописний текст про них простіше розуміти про сам правий бік Дніпра). Кінець кінцем племінного імені подонської колонізації ми не знаємо.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”
Приклад 2:
Так, О. Шахматов вважав первісним літописний текст, і відносив включення житій до Прологу XIV ст. Втім такий висновок виявився хибним, оскільки на сьогодні відомий список болгарського Прологу XIII ст.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Приклад 3:
Загалом літописний текст, використаний у цих двох житіях, є досить однотипним для більшості зведень. Звернемо увагу на одну фразу: “ґ самъ поидє къ кіеву на брата своегw kрополка со многими во8”.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”